Перша європейська конституція

Після відновлення державної незалежності України в 1991 році розпочалася копітка робота, спрямована на створення нової Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року.
Конституція будь-якої держави є її основним, найголовнішим законом. Конституція виступає як джерело права. Вона закріплює відносини, що склалися, дає перспективи, напрямки розвитку, вона встановлює фундаментальні, принципові положення організації і діяльності, як держави, так і взагалі суспільства, констатує правовий статус особистості.
Конституція містить у собі не лише форму державного ладу, організацію публічної, легітної влади, яка робить веління обов’язковим на певній території, але й відношення до усіх сфер поза державного громадського життя.
Конституція установлює норми взаємовідносин між людьми. Основний закон виконує також важливу світоглядну, філософську функцію.
Українська нація була здатна народити політика західного типу, який міг би провести її до Європи не через «вікно», а широкою дорогою своєчасного прогресу.
У славетному ряду таких людей поряд із Мазепою та Хмельницьким, стоїть гетьман Пилип Орлик, автор першого у світі конституційного твору. Це був один із найвидатніших діячів XVII-XVIII століть – самовідданий український патріот, який усе життя присвятив боротьбі за незалежність України.
 «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», або так звана «Конституція Пилипа Орлика», яку було проголошену у день виборів гетьманом, є унікальним документом, який небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій.
Текст Конституції складається з преамбули та 16 параграфів, де сформульовано головні принципи побудови держави. У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорозького.
Головна її ідея – повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств  населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії.
Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради, своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запоріжжя та полків, від кожного по одній заслуженій особі. Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини.
В літописі доль українського народу однією із найславетніших і найсумніших сторінок була спроба гетьмана Орлика дати своєму народу не світле майбутнє, а світле сьогодення, і зробити це не на крові, а цивілізованим шляхом демократії та закону, загальної злагоди та добробуту.
Українські вчені А.Г. Слюсаренко та М.В. Томенко заявляють, що «Пакти й Конституції…» і є першою європейською конституцією в сучасному розумінні. Конституція Пилипа Орлика діяла на Правобережній Україні до 1714 р.»
Історія українських конституцій у часовому просторі налічує декілька століть. Біля її джерел лежать такі відомі науковому світові пам’ятки вітчизняної  правової культури, як «Руська Правда», «Литовські статути», Акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького.
Будучи органічно складовою історії національного державотворення, історія українських конституцій певною мірою увібрала в себе весь трагізм багатовікової боротьби українського народу за свою національну державність.
Ми, народ, що вийшов із неволі,
Клянемось в благословенну мить –
Стати рівним у народів колі,
На свободі й для свободи жить!

 Тячівська районна дитяча бібліотека не залишається осторонь відзначення пам’ятних дат історії нашої країни. Саме тому, напередодні дня Конституції України діє  виставка-панорама «З Україною в серці». На якій представлено чимало цікавих матеріалів, книг, публіцистичних матеріалів роздумів, фотоальбомів.
 




Провідний бібліотекар Тячівської ЦДБ                                     А.В. Сасин