Майстер клас . Яскраві квіти
У Тячівській дитячій бібліотеці відбувся майстер клас з працівниками/волонтерами Психосоціальної підтримки (ПСП) Тячівської РО ТЧХУ (Закарпатська область), де діти робили паперові квіти. Завдяки старанням діти зробили яскраві та гарні вироби.
Дошкільнята в бібліотеці
22 березня до Тячівської бібліотеки-філії для дітей завітали діти старшої групи ЗДО #1 м.Тячів та вихователі Бодак Світлана Василівна, Воропаєва Наталія Михайлівна та помічник вихователя Куцій Альбіна Богданівна.
На першому знайомстві діти із захопленням роздивлялися стелажі(полиці) з книгами, познайомилися з різноманітними книгами переглядаючи яскраві сторінки, послухали казку Ш.Перро "Кіт у чоботях", малювали та гралися у ресурсній кімнаті "People in need", яка діє при бібліотеці.
У країні Поезії
Щорічно 21 березня відзначається Всесвітній день поезії. Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події,тякі змінювали хід історії і життя людини. Поезія - один з найгеніальніших винаходів людства.
У Тячівській бібліотеці-філії для дітей була проведена поетична алея "У країні Поезії", на яку завітали учні 4 А та 4 В класів Тячівського ліцею #1 ім.В.Гренджі-Донського та вчителі Ростока Ольга Андріївна та Мацола Мар'яна Михайлівна.
Завідувачка бібліотеки розповіла дітям про її величність поезію, про визначних поетів, чиї імена входять в наше життя з дитинства і залишається з нами на все життя. Згадали вірш Лесі Українки "Весна", Тараса Шевченка "Доля" та "Доля" Ліни Костенко.
На завершення зустрічі бібліотекар запропонувала дітям пограти в гру "Міняю віршик на цукерку". Ця гра сподобалася всім! Діти розказували віршики на пам'ять або читали з книги. Жоден учасник заходу не залишився без цукерки!
Сподіваюся, що дітям сподобався захід і дитячі сердечка заполонило поетичне слово.
Карпатська Україна. Срібна земля
Історичне занурення.
Закарпаття. Дивовижний край зачарованої природи, край добрих працьовитих людей, край захоплюючих туристичних мандрів. Та чи завжди було так добре жити, чи знаємо історію нашого краю?
За минулі сто років на цій прадавній землі у зв’язку з державною належністю калейдоскопічно змінювалися назви: Австро-Угорщина, Чехословаччина, Карпатська Україна, гортіївська Угорщина, Радянський Союз. І тільки у завершальному десятилітті населенню краю судилося жити в незалежній Україні. Кожен режим пропагував і насаджував у цьому українському куточку свої інтереси й пріоритети, що не могло не позначитися на культурному й літературному житті краю, який упродовж ХХ століття фактично сформувався як новий, зрілий, багатий на імена і заявив про себе як вагома складова загальноукраїнського літературного та культурного процесу.
Колись давно, а саме, 1938-1939 рр., наше Закарпаття називалась – Карпатською Україною. Це одна зі світлих сторінок історії Закарпаття. Населення нашого краю, після століть поневолення, нарешті здобула свою державність. Сьогодні можна з певністю сказати: Карпатська Україна 1938-1939 рр. справді проклала дорогу уже сьогоднішній нашій Українській незалежній державі, яка була проголошена у 1991 році.
Робота з картою
Уважно розглянемо на карту України, знайдемо наше Закарпаття.
Якщо порівняти з іншими областями, наша область найменша серед усіх в Україні. І саме їй випала доля бути незалежною ще у 1939 році, коли були прийняті історичної ваги документи — про державний устрій, назву, мову, прапор, герб і гімн Карпатської України. Незважаючи на короткочасність існування, саме виникнення Карпатської України як держави ще раз продемонструвало усьому світові, що на Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом зі своїми братами з Великої України. Це підтверджується «Проголошенням Всеукраїнської Народної Ради до всього українського народу», прийнятим 10 лютого 1939 р.: «Народе Український... кріпко віримо, що у новім великім бою нація Українська героїчно переможе і стане твердою стопою на тисячолітніх горах Золотоверхого, сонцем свободи осяяного, святого Києва!»
– Потрібно сказати, що автономна Підкарпатська Русь, а згодом самостійна Карпатська Україна, проіснувала протягом надзвичайно короткого відрізку часу: з жовтня 1938 р. до 18 березня 1939 р. Незважаючи на це, в краї відбувався такий бурхливий розвиток політичних подій, що до Карпатської України була прикута увага всієї світової громадськості.
Проголошення незалежності 14 березня 1939 р. пояснювалося прагненням українського населення краю до свободи. Незважаючи на деяку спонтанність і поспішність, ця історична подія в житті не тільки закарпатських українців, але й усього українського народу мала велике історичне значення.
За минулі сто років на цій прадавній землі у зв’язку з державною належністю калейдоскопічно змінювалися назви: Австро-Угорщина, Чехословаччина, Карпатська Україна, гортіївська Угорщина, Радянський Союз. І тільки у завершальному десятилітті населенню краю судилося жити в незалежній Україні. Кожен режим пропагував і насаджував у цьому українському куточку свої інтереси й пріоритети, що не могло не позначитися на культурному й літературному житті краю, який упродовж ХХ століття фактично сформувався як новий, зрілий, багатий на імена і заявив про себе як вагома складова загальноукраїнського літературного та культурного процесу.
Колись давно, а саме, 1938-1939 рр., наше Закарпаття називалась – Карпатською Україною. Це одна зі світлих сторінок історії Закарпаття. Населення нашого краю, після століть поневолення, нарешті здобула свою державність. Сьогодні можна з певністю сказати: Карпатська Україна 1938-1939 рр. справді проклала дорогу уже сьогоднішній нашій Українській незалежній державі, яка була проголошена у 1991 році.
Робота з картою
Уважно розглянемо на карту України, знайдемо наше Закарпаття.
Якщо порівняти з іншими областями, наша область найменша серед усіх в Україні. І саме їй випала доля бути незалежною ще у 1939 році, коли були прийняті історичної ваги документи — про державний устрій, назву, мову, прапор, герб і гімн Карпатської України. Незважаючи на короткочасність існування, саме виникнення Карпатської України як держави ще раз продемонструвало усьому світові, що на Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом зі своїми братами з Великої України. Це підтверджується «Проголошенням Всеукраїнської Народної Ради до всього українського народу», прийнятим 10 лютого 1939 р.: «Народе Український... кріпко віримо, що у новім великім бою нація Українська героїчно переможе і стане твердою стопою на тисячолітніх горах Золотоверхого, сонцем свободи осяяного, святого Києва!»
– Потрібно сказати, що автономна Підкарпатська Русь, а згодом самостійна Карпатська Україна, проіснувала протягом надзвичайно короткого відрізку часу: з жовтня 1938 р. до 18 березня 1939 р. Незважаючи на це, в краї відбувався такий бурхливий розвиток політичних подій, що до Карпатської України була прикута увага всієї світової громадськості.
Проголошення незалежності 14 березня 1939 р. пояснювалося прагненням українського населення краю до свободи. Незважаючи на деяку спонтанність і поспішність, ця історична подія в житті не тільки закарпатських українців, але й усього українського народу мала велике історичне значення.
Шевченку Т.Г. - 209
Щороку 9 березня українці у всьому світі відзначають День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя. Своїм життям та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України.
Тарас Шевченко вважається видатним класиком поезії, написаної українською мовою.
Активна читачка Тячівської дитячої бібліотеки Нодь Ніколетта взяла участь у поетичному марафоні "До висот Шевченкового слова", який присвячений 209-ій річниці від дня народження Т.Г.Шевченка з віршем "Село".
А також в дитячій бібліотеці оформлена виставка, де представлені твори великого Кобзаря.
"Наші ручки" до 8 березня
8 березня в Тячівській дитячій бібліотеці відбувся захід "Наші ручки" з працівниками першої психологічної допомоги Тячівської районної організації ТЧХУ (товариство червоного хреста України). З дітьми говорили про гігієну рук, а також створювали весняні листівки до свята 8 березня. За результатами робіт визначали найкращі талановиті ручки. І перемогу здобули всі. Тому кожен учасник заходу отримав подарунок
Екскурсія першокласників до дитячої бібліотеки
І знову в бібліотеці гамірно. 2 березня до Тячівської дитячої бібліотеки на першу екскурсію завітали першокласники Тячівського ліцею #2 та вчитель Ірина Петрівна Володченко. Діти дізналися, що книги в бібліотеці розміщені по бібліотечним правилам. Дізналися, що таке читацький формуляр і навіщо він для кожного читача і про те, як люблять книги, коли їх читають діти. У ресурсній кімнаті діти читали книги та журнали, грали в ігри та згадали як важливо дружити один з одним. Дружба між дітьми з'являється вже в ранньому віці. Тому всі, хто має друзів малювали свої долоньки під написом "долоньки дружби"
Екскурсія до бібліотеки в день обіймів
До Тячівської дитячої бібліотеки завітали учні 1 класу Тячівського ліцею #2. Несподіванкою було те, що вчитель Ірина Геннадіївна Лемен попередила діток, що 1 березня відзначається незвичайне свято - день обіймів з бібліотекарем.
Прямо з вхідних дверей почалися приємні обійми 🤗, а згодом і у відділі абонементу .
Літературна спадщина Лесі Українки
25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки) народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.
Леся Українка написала багато геніальних творів. Серед них визначне місце посідають вірші для дітей. В них поетеса розповідає про любов до Батьківщини, природу, свободу та силу духу.
В Тячівській дитячій бібліотеці діє виставка "Літературна спадщина Лесі Українки", присвячена 152 річниці від дня народження Лесі Українки – поетеси, яку називають геніальною дочкою українського народу, красою і гордістю нації, духовним вождем української інтелігенції.
Бринить, співає рідна мова
Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа народу, це його трепетне серце.
В Тячівській дитячій бібліотеці оформлена виставка "Бринить, співає рідна мова", де представлені книги про мову, словники та довідники.
Екскурсія до бібліотеки
14 лютого на знайомство з бібліотекою до Тячівської дитячої бібліотеки завітали учні 2 класів Тячівського ліцею #2 та вчителі Орто Л.М. та Думнич О.Й . Завідувач бібліотеки Федина Вікторія розповіла про бібліотеку, про правила розстановки книг в бібліотеці: "всі книги мають свою адресу, як будинки; ряди стелажів - це вулиці книжкові". Разом з дітьми згадали правила бережного ставлення до книги. Із захопленням діти відгадували загадки казкової вікторини "хто я".
Підписатися на:
Дописи (Atom)