Роботи на Всеукраїнський дитячий літературний конкурс
Токар Вероніка с.Новоселиця
--------------------------------------------------------------------------
Бігун Андріяна Володимирівна
Бігун Андріяна Володимирівна
Тячівський район с. Німецька Мокра
Україна
Де
грають діти –
Люба
Батьківщина
Яка
зветься Україна.
Україна
наша ненька
Вишиває
вишиванку
На
Вкраїну чепурненьку,
Гарну
– молоденьку.
А
на вишиванці
Така
гарна є калина
Як
та славна Україна,
Наша
Батьківщина.
Моя сім’я
Моя
сім’я найкраща –
Це
мама, дві сестрички
Які
мене так люблять,
Приголублять.
Але
в моїй сім’ї
Не
вистачає тільки одного –
Це
батька, бо батько вже помер.
Душа
його на небі,
Він
біля Бога, молиться за нас
І
дивиться на мене з неба.
І
знає, що люблю його
Але
його тепер немає
І
Бог тепер є нам батьком.
Професія
Професія
– це Батьківщина,
Це
наша доля – Україна.
Професія
– це лікарі,
Це
вчителі і пекарі,
Це
всі хто трудяться
На
всій землі.
І
тут без Бога не обійтися
Розуму
і Благодаті дав.
Тому
я хочу стати
Вчителем
молодших класів
Щоб
розуму дітей навчати
Щоб
мали вони професій багато
І
в покоління передавали.
------------------------------------------------------------------------------------------
Вінтун Марія Андріївна 2006 р.н.
Тячівський район с. Руська Мокра
Україна
Де
гори, ріки і поля
Є
Вкраїна молода.
Українська
воля славна,
Доля
України гарна!
А
люди чемні є такі,
Що
допоможуть у біді,
І
не залишать у скрутну хвилину.
Цим
Україна славиться
Роками
і літами.
І
знають люди
З
усіх народів
Про
неньку Україну,
Рідну
Батьківщину!
І
я люблю її,
Бо
Україна – славна родина!
«Моя майбутня професія»
У
всіх професії важкі
І
в лікаря, у фармацевта,
У
продавця і кондитера,
В
пекаря і дегустатора.
А
розкажу но я про ту,
Яку
я вибрала для себе.
В
майбутньому я хочу стати –
Вчителем
початкових класів.
Люблю
я додавати, читати і писати
І
будуть мене учні поважати
Бо
буду їх розуму навчати,
Щоб
виросли вони хорошими
Й
розумними людьми,
Та
щоб змогли знайти професію й собі!
Природа
По
всій Україні
Квіти
і різні рослини,
Ріки,
озера й моря
Птахи
і тварини
Частинка
природи.
А
цей п’янкий аромат квітів -
Чарує
своїм запахом,
А
дзвін річок, озер і морів -
Зачаровують
красою,
Але
ніщо не порівняти
З
чарівним співом птахів.
Бо
все це природа України!
-------------------------------------------------------------------------------------------
Борнак Ангеліна, 9 кл.
Смт.Тересва
Моїй Україні
Україно!
Моя люба та рідна Вкраїно!
Часточку
серця й душі віддаю я тобі.
Хотіли
покласти тебе на коліна,
Та
ти вставала й упевнено йшла до мети.
Бо
тільки в тебе є лани такі родючі,
І
мова - чиста як ота сльоза.
Бо
лише в нас народ такий співучий,
Ти
прадідів земля моя свята.
Я
щиро в "Заповіт" Шевченка вірю,
І
у пророцтва Лесі та Франка.
Настане
мир - й засяє веселково
нескореною
й гордою на берегах Дніпра.
Воскресне
правда - матінка у світі,
Синів
і дочок маєш - ти не сирота.
Для
тебе завжди буду жити і творити,
Моя
ти, нене, зоре світова!
----------------------------------------------------------------------------
Шроф Каріна Степанівна, 13 років.
Тячівський район Смт. Солотвино,
«Природа – джерело натхнення та
краси»
Споконвіків людина і природа були тісно пов'язані
між собою. Людина не може існувати без природи, як і природа не може існувати
без людини. Неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися ранковим свіжим
повітрям, вдихнути ніжний солодкий аромат рожевих троянд, почути веселу пісню
пташок, які граються високо в небі, та поніжитись на літньому сонечку, яке
приваблює промінцями.Чи може бути щось краще величних гір, бурхливого моря,
грайливих річок, квітучих дерев та духмяних трав? Ми всі потребуємо цих простих
радощів. Спілкування з природою допомагає нам відпочити, розслабитися,
покращити настрій та надихає. Втомившись від міського життя людина отримує
велике задоволення від чистого гірського повітря.
В кожній порі року є
щось, що чарує, захоплює нас. На приклад, візьмемо зиму, яку всі чекають з
нетепрінням, щоб швидше скуштувати смачних мандаринів, зліпити сніговика , та
спуститися з гірки на санях. З дерев вже опало листя, надворі ясна морозна
погода, падає сніг. Коли сильний мороз нам навіть не хочеться виходити з дому.
Але коли ти вперше вдихаєш це морозне свіже повітря, пускаєш пар зі своїх уст,
під твоїми ногами весело скрипить сніг, тобі хочеться не полишати це чарівне
місце. А як затишно сидіти біля вікна з гарячим чаєм, та спостерігати за білими
зірочками, які все падають і падають з просвітленого і м'якого зимового неба,
ніби в танку, вкриваючи всю землю, дерева, кущики та дахи домів білим килимком.
В цей час природа поринає в сон, заспокоюється, а ми в свою чергу радіємо та
відзначаємо наші улюблені свята!
Після довгої та
затяжної зими нарешті теплішає. Природа вже відпочила, набралася сил і готова
розцвісти у всій своїй красі, ніби пахуча троянда. Все оживає, сонячні промені
пробиваються крізь хмари, на деревах та кущиках починає розпускатися листя,
з'являються перші весняні квіти, прилітають птахи шукаючи собі домівку, і ніби
все: природа, люди, тварини,все знову поєдналося в одне ціле. Навесні природа
дуже надихає. Спів пташок, весняні дощі, та перша весняна гроза. Після неї
природа ніби вмилась, прокинувшись. Люди радіють та виходять на вулицю, аби
зробити ковток свіжого повітря. Цей запах ніби особливість весни. Вулиці, сади
та городи позеленішали. Дні стають довшими та теплішими, так і хочеться цілий
день провести серед затишних дерев, спостерігаючи за життям людей.
Пройшов час, і сонечко
стало зігрівати нас промінцями ще сильніше.А це означає, що настала улюблена
пора дітлахів - літо! Влітку так добре ходити на річку або озеро, або ж поїхати
з рідними на відпочинок. Тепер в річках вода приваблює своєю чистотою та
прозорістю. Промені літнього сонця пронизують її наскрізь, і вбагатьох місцях
можна побачити дно. А ще, коли вітер стихає, промені сонця відбиваються у воді,
і це гарно виглядає. Вода не тепла, але й не холодна. А навкруги яка краса:
оточуючі берези, клени та інші дерева роблять велику тінь на білому пісочку,
там можна посидіти у велику спеку. Влітку день починається рано й триває досить
довго. Не важко рано прокинутись і помилуватись світанком: спершу на білому
небі розгорається червона смуга, потім з-за обрію виповзає червоне сонце, та
підіймається високо в небо. На вулиці прохолодно, ще немає полуденної літньої
спеки та задухи. Гарна погода, саме тепер, влітку, природа живе на повну силу.
Гарні пахучі квіти у полях та луках, аромат трави, та соковиті плоди, які дарують нам земля та дерева - це все літо.
Веселе літо згасло. Незвично холодно стає вранці й уночі. Сонечко пригріває
лише вдень, немов нагадуючи нам про літо. Вже відчувається подих осені. Сіре,
важке небо все частіше затягають низькі хмари. Часом сіється дрібний дощ.
Природа здається мовчазною та замисленою. Повільно кружляє в повітрі
жовтогарячий листок. Підвівши погляд на дерева, здається що це казка. А з дерев
все падають і падають листки. Зовсім скоро їм доведеться скинути своє чарівне
вбрання. У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток, хочеться
усамітнитися серед дерев зі своїми думками. Вечори стають похмурішими, день вже
не такий довготривалий. З іншої сторони похмурий осінній день сповнений
осоливої краси, спокою та гармонії. Повітря холодне, чисте та свіже весь день.
Осінь готується до затяжного сну.
Природа - це джерело натхнення. Вона своєрідна, прекрасна
і неповторна.
Завдання людини - зберегти природу.
-------------------------------------------------------------------------------
Куцин Богдана Павлівна 17 років
Тячівський район с.Калини – Заріка
Природа – джерело натхнення та
краси.
Природа – це
слово яке нам здається таким звичним і буденним. Але в цьому слові глибокий і
необмежений зміст.
В природі
закладені всі умови для існування всього живого на землі. В ній дивна краса, про яку неможливо розповісти, описати, цю красу
ми спостерігаємо, тішимося нею, а творчі
люди черпають від неї натхнення.
Художники – за
допомогою пензля і фарб перенос ять частинки цієї краси на свої полотна, так
людям дарують картини. Письменники і
поети в своїх творах описують її красу. А композитори вслухаються в шелест
вітру, в дзюрчання струмочків, в дзвінкий пташиний спів – так напевно приходить
натхнення писати музику.
Якщо глибоко
вдуматись – то природа скрізь наділено чимось особливим. Десь глибоко в надрах
воно береже для населення корисні копалини, десь розкинулись широкі лани на
яких хлібороби вирощують хліб. А от в нашому Закарпатському краї природа
вибудувала гори, які славляться своєю красою у всі пори року. Та попри свою
красу наші гори відомі своїми змішаними лісами, за допомогою яких розвивається
економічно наш край, а ще приваблює і розвиває туризм. Про природу можна і
писати і розповідати дуже багато, але багато лишається для нас недослідженим,
непоміченим.
Та попри
все – ми мешканці всієї планети «Земля» повинні цінувати природу, ніколи і
нічим не шкодити їй. А ще ми маємо завжди пам’ятати і бути вдячні Творцеві
природи, тому хто вклав в неї стільки мудрості, краси і багаства.
До дня Святого Валентина
Сніговик
виконала
учениця 6 кл. Добрянської ЗОШ І-ІІІ ст.
Токар Емілія
