Історичне віконце
Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв
битви під Крутами.
Крути
– одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських
визвольних змагань 1917-1921 років.
Причиною війни було бажання
більшовицького уряду Росії встановити контроль над Українською Народною
Республікою, проголошеною Українською Центральною Радою 20 листопада 1917 року.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918
року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний
схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом
полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської
юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв
станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня
1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного
студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського
народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім.
Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником
Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля
станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції
4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських
червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку
з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої
української військової школи та майже 40 гайдамаків.
Бій тривав до вечора, було відбито
кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених.
Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2
км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно
атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках
втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27
полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим
полеглим було по 16 років.
Після розстрілу більшовики не дозволили
поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за
розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий
похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
Бій під Крутами мав важливе політичне
значення. Дозволив завершити переговори в Бересті між делегаціями УНР і країн
Четвертного союзу і підписати Берестейський мирний договір – перший мир Першої
світової війни, згідно з яким УНР стала суб’єктом міжнародних відносин.
Незважаючи на те, що бій під Крутами не
мав визначального воєнного значення, був одним із багатьох боїв в ході першої
російсько-української війни, для українського народу він став символом героїзму
і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України.
В Тячівській дитячій бібліотеці діє тематична поличка "Крути - і сум, і біль, і вічна слава України"
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки .
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування
Літературна довідка
Сьогодні світ відзначає 210-річчя від дня народження Чарльза Діккенса – відомого англійського письменника, автора «Різдвяної історії», «Пригод Олівера Твіста», «Девіда Коперфільда», «Великих сподівань» та багатьох інших книг, без яких ми сьогодні не уявляємо скарбниці літературної класики.
Чарлз Діккенс (1812-1870)— письменник вікторіанської
епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах і порушив проблеми, котрі
хвилювали англійське суспільство, а й намагався їх розв'язувати. Його любов до бідних і скривджених
була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними
членами суспільства, як і заможні, їм він дарував усю силу свого таланту, усю
свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя, і став символом Англії
прозаїчної.
Народився
Чарлз Діккенс 7 лютого 1812 року в сім'ї
дрібного чиновника морського казначейства Джона Діккенса. Спочатку батьки
Чарлза жили порівняно благополучно, проте через деякий час почали з'являтися
проблеми. Причиною негараздів було те, що батько письменника занадто легковажно
ставився до сімейного добробуту, дуже захоплювався театром і вином, часто
позичав гроші, не маючи змоги найближчим часом їх повернути. Крім того, він
нехтував вихованням сина, який це назавжди запам'ятав. Бракувало Чарлзові також
материнської ласки та уваги. Мати просто не мала для нього часу, бо намагалася
дати раду усім своїм дітям (а їх було восьмеро).
Отже, книжки й саме життя були найголовнішими його
вихователями, початкову освіту Чарлз здобув у Чатемській школі, де тоді
вчителював випускник Оксфорда Вільям Джілс; він і прищепив хлопчикові любов до
англійської літератури й до читання взагалі.
Коли Діккенс був ще
дитиною, сім’я переїхала в Лондон. Однак, життя в столиці виявилося дорогим, що
в підсумку призвело до того, що батька Чарльза посадили у в’язницю за борги. До
того ж дружину заарештували разом з ним.
Так
як його батьки перебували у в’язниці, у свої вихідні Чарльз Діккенс жив там же,
з ними. Коли Чарльзу Діккенсу було 11 років, він вже працював на фабриці з
виробництва крему для взуття.
Невідомо, як могли б
скластися життя Діккенса, якщо б не спадщина, яку отримав його батько під час
перебування у в’язниці. Це дало йому можливість звільнитися, а згодом навіть
знайти непогану роботу в якості репортера в газеті.
Після
роботи на фабриці він вивчився на клерка і працював в адвокатській конторі. Але
першою роботою Чарльза Діккенса, наближеної до літератури, стала праця в якості
газетного репортера.
Першими його творами
стали нариси в газеті.
Ще
за життя Чарльз Діккенс став найпопулярнішим англомовним редактором у світі.
У
Діккенса була досить дивна особливість, яка супроводжувала його протягом усього життя — він іноді впадав в транс і
переставав реагувати на все, що відбувалося навколо.
Забобони були невід’ємною частиною життя Діккенса.
Зокрема, він завжди лягав спати головою на північ, а до всіх предметів торкався
три рази – на удачу, вважав п’ятницю своїм щасливим днем. Також він сідав
обличчям на північ, коли писав свої великі твори. Список дивних звичок
літератора поповнила ще одна — випивання трохи гарячої води в процесі роботи,
через кожні 50 рядків написаного тексту, а в день виходу останньої частини чергового роману неодмінно виїжджав з
Лондона..
Народжений у великій родині, Чарльз Діккенс любив
дітей. У нього їх було 10 – 7 синів і 3 дочок.
Ненавидів
пам’ятники і в своєму заповіті заборонив, щоб йому зводили які-небудь статуї. Однак,
його воля була порушена, і пам’ятники йому зараз є в чотирьох країнах.
Чарльз
помер від інсульту в 1870 році.
За
життя Діккенс не раз говорив, що бачить і чує персонажів своїх книг, коли
описує їх в рукописах.
Твори
Діккенса багато разів ставали об’єктами екранізацій. Всього фільмів,
мультфільмів та серіалів за мотивами його творчості було знято близько ста
вісімдесяти.
Входить
в трійку екранізованих письменників у світі. За мотивами його творів було знято
близько 180 фільмів, серіалів і мультфільмів.
https://library.vspu.edu.ua/vistavki/dikkens/dikkens.htm#home
4 січня 2022 року Тячівську дитячу бібліотеку відвідали учні 1-Б класу (вчитель Томащук С.В.) філії "Тячівківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" опорного закладу освіти "Тячівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені В.Гренджі-Донського".
Діти із задоволенням слухали розповідь бібліотекаря про "незвичайний будинок, в якому проживають книги" , про те, що "книги, як люди, полюбляють ходити в гості". Дітки переглядали яскраві книги та журнали. А після того, як вивчать всі літери та навчаться читати, то обовязково стануть читачами бібліотеки
