До 70-річчя від дня народження космонавта України - Леоніда Каденюка

Сьогодні, 28 січня 2021 року виповнилось би 70 років від дня народження  першого космонавта незалежної України, генерал-майора авіації, Героя України Леоніда Каденюка

У Тячівській дитячій бібліотеці  для дітей представлено виставку літератури  про космос та космонавтів  "Леонід Каденюк: місія - космос" . Бібліотекар розповіла дітям про космонавта та його політ у космос. Пам’ятаймо і шануймо свого національного героя 


 

 

Леонід Каденюк був першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. У День його народження згадуємо біографію Каденюка та його історичний політ у космос.

Леонід Каденюк вписав своє ім'я в історію України та світу, тож його досягненням ми завжди пишатимемося. І хоча космонавта не стало в 2018 році, ми повинні пам'ятати його біографію.

Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства, а його брат-близнюк мав інші мрії. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.

Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера.

У 1976 році Леонід вирішив спробувати свої сили у відборі до загону радянських космонавтів. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань його разом зі ще вісьмома чоловіками відібрали серед понад 3 000 охочих.

Опісля Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю "інженер-механік".

Тривалий час Каденюк вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого – винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним в небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

Політ у космос

Коли вже за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттла "Колумбія" в космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії STS-87. У космосі українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.

"У космосі найбільше вражає такий чинник космічного польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима", – описував своє перебування в космосі Каденюк.

Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав державний гімн України. "Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі", – казав Каденюк.

Життя після невагомості

Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк працював у лавах Збройних сил України: обіймав посади начальника управління авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики.

У 2002 році Каденюк також став народним депутатом України. У парламенті він виконував обов'язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.

Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги "Місія – Космос".

Не залишав Каденюк і спорт: навіть у свої 67, коли з моменту польоту пройшло багато років, космонавт продовжував займатися спортом і підтримував себе в хорошій фізичній формі. Помер Леонід Каденюк 31 січня 2018 року від раптового серцевого нападу.







https://maximum.fm/novini_t2

З святом Водохреща Христова

 До дня Водохреща Христова працівники  культури Тячівської ОТГ вітають з святом 
https://www.facebook.com/1901513306803447/posts/2826841167603985/

18 січня - Міжнародний день сніговика

А чи знаєте Ви, що 18 січня святкують Всесвітній День Сніговика?
Завітавши до нашої бібліотеки ви можете прочитати багато цікавих книг про сніговичків та пригоди інших героїв взимку на книжковій виставці "Сніговик-сніговичок"
Чудова ідея святкування     Всесвітнього Дня Сніговика прийшла в голову німецькому колекціонеру Корнеліусу Гретцу, який ще будучи юнаком, почав збирати зображення сніговиків. 
У 2008 році він увійшов зі своєю колекцією в книгу рекордів Гіннеса!   У нього більше трьох тисяч експонатів! І все це - Сніговики!
Колекціонер запропонував святкувати День Сніговика. 
Він розмірковував так:       
  - По-перше, в середині січня в багатьох країнах є сніг.
   - По-друге, число 18 схоже на Сніговика, який тримає в руках мітлу.
   - По-третє, в цей день ще не було ніякого міжнародного свята!
Хто він такий?
Справжнє значення сніговиків забуте, адже їх ліплення з самого початку було містичним ритуалом. Згідно стародавній легенді, сніговиків у вжиток ввів католицький святий Франциск Ассизький. Він вважав створення сніговиків своєрідним методом боротьби з бісами. Сніговики з мітлами - зброєю були вартовими житла, не пускаючи туди злих духів.
Сніговиків завжди ліпили поруч з будинками, щедро прикрашали гірляндами, овочами або вже непотрібним домашнім начинням. Наприклад, ніс у вигляді морквини кріпили, щоб умилостивити духів, що посилають урожай і родючість. 
Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі. У Румунії є звичай прикрашати сніговика «намистом» з головок часнику, оскільки це сприяє здоров'ю домочадців і оберігає їх від вампірів, вовкулаків і перевертнів.
Втім, є легенди, які говорять, що перші сніговики зображувалися недобрими лютими сніговими монстрами, які виникли в ті давні часи, коли в Європі були безжальні зими з лютими морозами і хуртовинами, які приносили чимало клопоту, в основному, сільським жителям.
Ще за однією ранньохристиянською легендою сніговиків вважали ангелами, адже сніг падає з неба, значить, це дар божий. Тому сніговик, як ангел, міг передавати Богу людські прохання і благання. Вважалося, що якщо зі свіжого снігу зліпити фігурку сніговика і шепнути йому бажання, то коли сніжна фігурка розтане, бажання буде виконано.
Ось така історія у веселого «снігового чоловічка», якого так люблять ліпити взимку і діти, і дорослі.
Пам'ятайте про зимову забаву – ліплення сніговиків, адже це ще один привід зібратися сім`єю чи колом друзів, а День сніговика гарне цьому нагадування