Чарлз Дікенс - класик англійської літератури

         Літературна довідка

  Сьогодні світ відзначає 210-річчя від дня народження Чарльза Діккенса – відомого англійського письменника, автора «Різдвяної історії», «Пригод Олівера Твіста», «Девіда Коперфільда», «Великих сподівань» та багатьох інших книг, без яких ми сьогодні не уявляємо скарбниці літературної класики.

Чарлз Діккенс (1812-1870)— письменник вікторіанської епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах і порушив проблеми, котрі хвилювали англійське суспільство, а й намагався їх розв'язувати. Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства, як і заможні, їм він дарував усю силу свого таланту, усю свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя, і став символом Англії прозаїчної.

Народився Чарлз Діккенс  7 лютого 1812 року в сім'ї дрібного чиновника морського казначейства Джона Діккенса. Спочатку батьки Чарлза жили порівняно благополучно, проте через деякий час почали з'являтися проблеми. Причиною негараздів було те, що батько письменника занадто легковажно ставився до сімейного добробуту, дуже захоплювався театром і вином, часто позичав гроші, не маючи змоги найближчим часом їх повернути. Крім того, він нехтував вихованням сина, який це назавжди запам'ятав. Бракувало Чарлзові також материнської ласки та уваги. Мати просто не мала для нього часу, бо намагалася дати раду усім своїм дітям (а їх було восьмеро).

Отже, книжки й саме життя були найголовнішими його вихователями, початкову освіту Чарлз здобув у Чатемській школі, де тоді вчителював випускник Оксфорда Вільям Джілс; він і прищепив хлопчикові любов до англійської літератури й до читання взагалі.

Коли Діккенс був ще дитиною, сім’я переїхала в Лондон. Однак, життя в столиці виявилося дорогим, що в підсумку призвело до того, що батька Чарльза посадили у в’язницю за борги. До того ж дружину заарештували разом з ним.

Так як його батьки перебували у в’язниці, у свої вихідні Чарльз Діккенс жив там же, з ними. Коли Чарльзу Діккенсу було 11 років, він вже працював на фабриці з виробництва крему для взуття.

Невідомо, як могли б скластися життя Діккенса, якщо б не спадщина, яку отримав його батько під час перебування у в’язниці. Це дало йому можливість звільнитися, а згодом навіть знайти непогану роботу в якості репортера в газеті.

Після роботи на фабриці він вивчився на клерка і працював в адвокатській конторі. Але першою роботою Чарльза Діккенса, наближеної до літератури, стала праця в якості газетного репортера.

Першими його творами стали нариси в газеті.

Ще за життя Чарльз Діккенс став найпопулярнішим англомовним редактором у світі.

У Діккенса була досить дивна особливість, яка супроводжувала його протягом усього життя — він іноді впадав в транс і переставав реагувати на все, що відбувалося навколо.

Забобони були невід’ємною частиною життя Діккенса. Зокрема, він завжди лягав спати головою на північ, а до всіх предметів торкався три рази – на удачу, вважав п’ятницю своїм щасливим днем. Також він сідав обличчям на північ, коли писав свої великі твори. Список дивних звичок літератора поповнила ще одна — випивання трохи гарячої води в процесі роботи, через кожні 50 рядків написаного тексту, а в день виходу останньої частини чергового роману неодмінно виїжджав з Лондона..

Народжений у великій родині, Чарльз Діккенс любив дітей. У нього їх було 10 – 7 синів і 3 дочок.

Ненавидів пам’ятники і в своєму заповіті заборонив, щоб йому зводили які-небудь статуї. Однак, його воля була порушена, і пам’ятники йому зараз є в чотирьох країнах.

Чарльз помер від інсульту в 1870 році.

За життя Діккенс не раз говорив, що бачить і чує персонажів своїх книг, коли описує їх в рукописах.

Твори Діккенса багато разів ставали об’єктами екранізацій. Всього фільмів, мультфільмів та серіалів за мотивами його творчості було знято близько ста вісімдесяти.

Входить в трійку екранізованих письменників у світі. За мотивами його творів було знято близько 180 фільмів, серіалів і мультфільмів.


https://library.vspu.edu.ua/vistavki/dikkens/dikkens.htm#home