Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду 1932-1933 роках.
Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все , до останнього колоска, останньої зернини.
Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замести сліди злочину. Можна раз, вдруге, і втретє переписати історію на догоду диктаторів чи ідеологій. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Мільйони людей, які загинули 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них, пам'ятаємо ми, хто вижив, їх діти та онуки.
Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.
Хай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Вечір-реквієм підготували учні 7-Б класу (кл. керівник Лакатош О.Ю.) Тячівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. І. Караймана разом з бібліотекарем школи Деяк Т.М. Учні Галас Анастасія, Дудла Микита, Чонка Тетяна, Ердив Ольга, Савинець Ангеліна, Макусій Віктор нагадали всім присутнім про ті події, які відбувались у 1932-1933 роках.
Вічна пам'ять заморених голодом.
