Найстрашніший із них, Голодомор 1932-33 років, був визнаний геноцидом українського народу. За різними підрахунками у цей період від голоду померло від 3,9 до 7 млн людей.
Люди вмирали з голоду на своїй щедрій землі. Але влада мала приховати свій злочин, і тому про це було заборонено говорити. Усе було зроблено для того, щоби про це не знали у світі, усі смерті були записані як від хвороби чи нещасного випадку.
Ми не можемо змінити минуле. Але можемо зробити все, щоби цінувати життя, щоби не здаватися, щоби лишатися собою. І зберігати те, що нам дороге. Нашу цілісність, нашу силу, нашу культуру. Наші реліквії.
В Тячівській дитячій бібліотеці діє виставки "Голодне лихоліття", де можна ознайомитися з трагічними сторінками історії України.
І на згадку про ці страшні події ми запалюємо свічку пам’яті.
На згадку про тих, хто загинули, і на знак того, що ми не здамося.Це СВІЧКА ПАМ’ЯТІ та Життя.
