10 січня 2024 року в Тячівській дитячій бібліотеці на годині творчості "Гном" діти виготовляли гномики з паперу.
Гноми – одні з найпопулярніших казкових героїв. Нині вже мало хто вірить у їхнє існування, але були часи, коли гномів боялися, намагалися їх задобрити, аби ті не завдали якоїсь шкоди. Зараз, зазвичай, письменники та режисери роблять гномів героями своїх книжок та фільмів. Усі добре знають історію про Білосніжку та сімох гномів, став загальним улюбленцем і гном Гімлі із "Володаря перснів".В історіях про цих казкових героїв їм приписують носіння довгих борід, низький зріст, скритість, багатство і ковальську майстерність
Гноми часто асоціюються з магією та Землею, вони символізують багатство та благополуччя. У міфах та легендах різних народів гномики виконують різні ролі – від захисників природи до зберігачів скарбів чи життя загалом. Вони вважаються духами, що мешкають у глибині лісів, гір чи підземель. Вони мають безліч імен і образів – від мудрих і строгих старців до веселих і пустотливих істот.
Традиційно гномам приписується мудрість, знання ковальства та шахтарства, охорона підземних скарбів.
Образ казкового гнома багато в чому визначений творчістю братів Грімм, які у 1812 році випустили «Дитячі і домашні казки». Гноми братів Грімм добродушні, пустотливі, хоча іноді бувають ворожі до людей.
Книжки, в яких зустрічаються різні образи гномів: казки Братів Грімм, «Сільмаріон», «Хоббіт» та серія романів «Володар Перснів» Джона Толкієна, «Жив був гном» Кетрін Люсіль Мур; також гномів можна зустріти у творчості Астрід Лінгдгрен та Террі Праттчета.
