«Немеркнуче світло великого подвигу» Історична година до дня Пам’яті та Примирення

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. Друга світова війна - одна з трагічних сторінок в історії українського народу. Територія України з перших днів війни перетворилась у фронтову смугу, на якій місяцями точились важкі бої. Україна втратила п'яту частину населення.
У Тячівській районній бібліотеці для дітей відбулася історична година «Немеркнуче світло великого подвигу» до дня Пам’яті та Примирення. Захід проводився з метою виховання патріотизму юних, звернути увагу дітей на участь українців у арміях та військових формувань інших країн. У бібліотеці діє книжкова виставка "Між життям і безсмертям мости".
Ведучими заходу були Федина В.В. - завідуюча бібліотеки для дітей та Сасин А.В. - провідний бібліотекар бібліотеки для дітей, які розповіли про події Другої світової війни. До слова запросили ветерана Другої світової війни - Гайналій Лідію Василівну. На заході були присутні учні 6-Б класу Тячівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім.В.Гренджі-Донського (класний керівник Роспопа М.Ю.), які розпитували Лідію Василівну про події на фронті. Найвражаючою відповіддю на запитання шестикласників "Що найбільше вам хотілося під час війни?" Лідія Василівна відповіла "Вижити". 
На завершення заходу ветерану подарували букет квітів та зробили фото на згадку. 
 
 



 





«Чорнобиль— рана України» (Солотвино)

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.
26 квітня 1986 року— саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства— вибух на Чорнобильській АЕС.

Цей день є днем пам'яті про цю небачену трагедію, наслідки якої люди відчуватимуть ще багато років.

До дня пам’яті аварії на Чорнобильській АЕС , Солотвинська бібліотека-філія №9 підготувала  годину спілкування:«Чорнобиль— рана України»,
Увазі користувачів була презентована виставка- спомин:
«Чорнобиль— наш біль і тривога», де представлено матеріал про

найбільшу техно-екологічну катастрофу XX століття, про людей, що рятували Україну і світ, про наслідки Чорнобильської аварії сьогодні.

В кінці заходу користувачі ознайомилися з новими надходженнями до бібліотеки.




"Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять" (Терново)

До дня Чорнобильської трагедії клубно-бібліотечні працівники с.Терново провели годину спілкування "Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять".


"Чорнобиль-тривога і біль України" (Тересва)


До 32 - ї річниці з дня вибуху на ЧАЕС в бібліотеці –філії смт. Тересва проведено перегляд літератури представленої на тематичній полиці "Чорнобиль-тривога і біль України", яка приурочена до відзначення цієї сумної дати.


«Чорнобиль – скорбота пам’яті людської» (Вишоватий)

Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.
До цієї скорботної дати   бібліотекар  с.Вишоватий     провела  бесіду: «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської»  Діти  уважно слухали про події  32-річної давнини, про людей – ліквідаторів наслідків аварії, котрі віддали своє здоров‘я та життя, щоб врятувати інших. 
Надзвичайно зацікавила присутніх інформація про сучасне життя в 30-кілометровій зоні відчуження. Адже там проживають люди та відновлюється дика природа.  І нехай спомини про страшну квітневу ніч 1986 року стануть останніми жахливими сторінками, які матимуть місце в нашій історії…

" Пропусти Чорнобиль крізь сторіччя" (Лази)


У ніч на 26 квітня 1986 року світ сколихнула найбільша техногенна катастрофа в історії. Мільйони людей зазнали радіаційного випромінювання , сотні тисяч назавжди покинули свої домівки , тисячі загинули та можуть загинути від наслідків "мирного атома"
  Аварія на Чорнобильській атомній електростанції є наймасштабнішою технологічною катастрофою в історії людства . Пройшло 32 роки з того моменту, як у нерівний бій з ядерною стихією вступили чоловіки і жінки, чий подвиг назавжди увійшов до літопису мужності та патріотизму українського народу.
  З нагоди відзначення 32-ї річниці від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС 26 квітня в Лазівській ЗОШ - І-ІІІ ст. Тячівської ОТГ на шкільній лінійці була проведена година скорботи під назвою "Чорнобиль -біль душі". У заході прийняли участь 8- А класу(класовод Дудла Г.Ф. та педагог-організатор Сойма Н.І. ). Вступне слово директор школи Попелич М.І. та вчитель медицини  Балуєва Х.А. Ведучими виступили учні Місарош М., Маджара В., Білич М., Банга М.,  Томишинець Т., Чернявець А. Також була оформлена книжова виставка зав. бібліотекою с. Лази Токар Т.В " Пропусти Чорнобиль, крізь сторіччя" на якій представлено матеріали щодо історії будівництва ЧАЕС, її експлуатації, аварії та про події після Чорнобильської катастрофи




Районний семінар в с.Чумальово

24 квітня 2018 року в селі Чумальово було проведено районний семінар клубно-бібліотечних та музейних працівників на тему: «Організація дозвілля різних категорій населення у закладах культури». Роботу семінару відкрили голова с. Чумальово Лях Іван Михайлович та начальник відділу культури Гудак Василь Антонович.
У ході семінару було висвітлено такі теми:
- Поняття,функції та специфіка дозвіллєвої діяльность різнних категорій населеня.
директор РМЦ - Сасин Н.Й.,
- Бібліотека і дозвілля. Сучасні тенденції розвитку.
завідуюча відділом обслуговування - Патяник О.М.,
- Діяльніть закладів культури в організації дозвілля дітей.
провідний методист РМЦ - Савчук Б.А.,
- Бібліотека для дітей – територія спілкування і дозвілля.
завідуюча районної дитячої бібліотеки – Федина В.В.
Поділилися досвідом роботи з питань:
1.Організація дозвіллєвої роботи в клубному закладі с.Чумальово.
- завідуюча клубом с.Чумальово Лях Н.В.,
2.Організація дозвільєвої робити в клубному закладі с.Чумальово.
- завідуюча бібліотеки Місарош Н.М.
Також було продемонстровавано творчі аматорскі виступи учасників художньої самодіяльності клубу с.Чумальово.
За планом семінару було відвідано Чумалівський монастир.
За підсумками культурно-дозвіллєва дяльність має бути зорієнтована на роботу з усіма категоріями наслення: дорослими, їх сім’ями, людьми похилого віку та особливо дітьми. ​







До дня довкілля (К.Заріка)

 У ці квітневі дні в бібліотеці с. Калини – Заріка було проведено бесіду: «Вклонімося твоїй красі природо»(до міжнародного дня Землі та Довкілля) Користувачі дізналися про велич і красу нашої рідної землі, про все, що росте і квітує на ній. В бібліотеці діти віртуально побували в заповідних місцях нашої країни, переглянули книги та журнали.

          А далі я бібліотекар вирішила організувати своїм читачам екологічну екскурсію «Подорож весняними луками»: ласкаве весняне сонечко, приємна компанія і кілька книжок про природу , щоб почитати  разом із друзями. Подорож – це завжди цікаво і весело.



         

День довкілля

До українського дня навколишнього середовища (дня довкілля в Україні) Тячівською районною бібліотекою для дітей була проведена вулична акція. Працівники бібліотеки роздавали перехожим листівки з висловами відомих людей про природу, а також на дитячому майданчику була викладена тематична виставка - дитячі книги про рослин, тварин, навколишній світ. Дана акція була проведена з метою виховання любові до природи, інтерес до її охорони та вивчення, а також бути у своєму довкіллі турботливим господарем.










Цікаво про рушник


Український рушник

Український рушник — чарує своєю красою, неповторністю кожного, хто його побачив.
Рушники бувають різні за призначенням. Від цього залежить і їхній зовнішній вигляд, величина, тканина, з якої вони виготовлені, орнамент тощо. Так, у кожному домі обов'язково були рушники-утирачі. Їх подавали гостям для рук, обличчя. Виготовлялись вони з грубішої тканини і були вишиті скромно.
Рушники-стирачі призначались для стирання зі столу, накривання хліба на столі, паски і крашанок, які святили на Великдень.
Особливою гордістю у кожної родини були рушники-покутники. У кожній хаті у кутку висіли ікони, які повивали рушником-покутником. Робили такі рушники з тонкого полотна. І вишивка на них була особливо гарною, яскравою, колоритною.
Великою популярністю користувалися так звані кілкові рушники. Ними прикрашали картини, рамки з фотографіями, Їх, як прикрасу, просто вішали на кілок.
Починаючи від народження і до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. На чистий білий рушник або лише полотно, котре називали крижмо, приймали під час пологів дитину: це символізувало чистоту новонародженої душі. Рушником прикрашали колиску.
Гостей зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушничку: прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, духовну єдність.
Довгий прямокутний шмат тканини завжди у наших предків означав дорогу, шлях, який веде людину, допомагає їй жити. Так само в далеку путь проводжали душу, спускаючи небіжчика до ями на рушниках чи полотні, бажаючи йому подальшої світлої дороги в зоряних світах.
На щастя-долю давала мати рушник синові. Вишивала – й подумки добра бажала. Казала: загорнеш, хліб у рушник, і смакуватиме тобі; а простелиш в чужому краю – матір згадаєш. Бо то не рушник, а пам’ять і оберіг.
Вишивали також поминальні рушники. У поминальні дні. відчиняли вікно й один кінець такого рушника вивішували надвір, а другий – всередині хати. На середній, не зашитій, частині ставили запалену свічку, воду та хліб. Так нащадки шанували своїх померлих предків, родичів, запрошуючи через рушникову дорогу завітати до хати.
Рушник із давніх-давен був своєрідною візиткою, обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку, її дочок.
Весілля – це свято до якого родина готувалась заздалегідь і дівчина, маючи вдосталь часу, насамперед для цього вишивала посаг. Рушники лічили десятками. Для того, щоб мати готовий вишитий рушник, треба було докласти чимало зусиль та праці. Передусім – це прядіння ниток та ткання полотна.
Вишивання весільного рушника, на який стають наречені, вимагало цілковитого втаємничення. Виконану дівчиною роботу мають право бачити тільки її рідні в хаті. Якщо не встигала наречена, то їй допомагала мати, хрещена, сестра, але все-таки годилося хоча б квіточку чи якийсь елемент вишити на рушникові самотужки.
Відомо, що у давнину вишивальниця ніколи не випорювала "помилок". Вважали, що як неможна наново пережити вчорашній день, так і не варто переробляти роботу, а треба йти далі.
У вишивках — наша національна краса, наша духовність. В рушникові – як і в пісні чи слові – закладена душа народу, скарбниця якого безмежна. Отож шануйте, люди, рушники.
Різні рушники та вишивані витвори можна побачити у бібліотеках Тячівської ЦБС у краєзнавчих куточках.


Бути здоровим - це модно                                     
        Мода супроводжує нас всюди. Ми стежимо за модними тенденціями в одязі, взутті, інтер'єрі, читаємо модні журнали, книги, дивимося модні телешоу тощо. Мода буває примхлива й швидкоплинна, а буває і навпаки, входить у наше життя надовго.   
      На  свіжому повітрі  біля бібліотеки-філії с.Вишоватий було проведено   до всесвітнього дня здоров'я  годину корисних порад "Бути здоровим -це модно".Про здоровий спосіб життя розповіла медсестра  Тамара Василівна. Без активного і рухливого способу життя всі наші зусилля бути здоровими не принесуть бажаного результату. Тому рухайтеся більше! Зараз дуже модно відвідувати спортивні клуби, танцювальні ,тринажерні зали... Багато модних  тенденцій  в нашу країну прийшли і приходять з Європи, і мода на здоровий спосіб життя не стала винятком. Погано це чи добре, кожен вирішує сам для себе. 






2 квітня  2018 в бібліотеці-філії сКрасна була оформлена тематична поличка до Міжнародного дня дитячої книги «Книжка вчить, як на світі жить». 
Міжнародний день дитячої книги відзначається, починаючи з 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального рівня нових поколінь людства. 
Не випадково цей день припадає на 2 квітня, день народження датського письменника-казкаря Ганса Християна Андерсена.
Діти з цікавістю розглядали, читали, а потім забрали книги, які були на поличці, читати. Так протягом дня книги на поличці мінялися декілька раз.



14 квітня - день благоустрію. Працівники дитячої бібліотеки долучилися до акції та упорядкували квітник та пересадили квіти