Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА.
Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна втрата для людства, бо кожна мова– це геніальний прояв людського духу.
    Тож, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови? 
Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Тобто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
  В Лазівській біблотеці пройшли декламування віршів до Міжнародного дня рідної мови під назвою"  Мово моя! Ти чарівна зірниця." Користувачі бібліотеки учні 2-Б класу ( Мурга Т.М. ) підготували вірші про мову, прислів'я та співали пісні. Біблотекар (Токар Т.В. ) підготувала вікторину " Стежками українських казок" та загадки про українську мову, також була оформлена книжкова виставка " Українська мова - мова єднання" .